Еріх Магнус Шперлінг & Єва Вітхаус - українська

Еріх Магнус Шперлінг народився 28 березня 1882 року в Магдебурзі, був шанованим підприємцем і успішним власником друкарні. Його підприємство на вулиці Гроссе Дісдорфер-штрассе та крамниця на вулиці Отто-фон-Геріке-штрассе вважалися соціально та економічно важливими для міста. 

Під час листопадових погромів 1938 року діяльність Шперлінга була об'єктом нападу маґдебурзьких нацистів, а сам він був публічно засуджений як "накопичувач" і "злочинець". У січні 1939 року розпочалася систематична "арієзація" його компанії різними установами, в тому числі й міською владою Магдебурга. 

У вересні 1939 року Еріха Шперлінга взяли під "охорону" і депортували до концентраційного табору Заксенгаузен. Там він віддав все своє майно. Еріх помер у концтаборі Заксенгаузен 18 травня 1940 року. Перед смертю він був змушений призначити спадкоємицею "арійську жінку"; місто Магдебург стягнуло значний податок на спадщину в розмірі майже одного мільйона рейхсмарок.  

Еріх Шперлінг помер 18 травня 1940 року в концтаборі Заксенгаузен поблизу Оранієнбурга внаслідок зараження крові. Його прах було перенесено на ізраїльське кладовище в Магдебурзі, що стало релігійною трагедією для побожних євреїв. 

Єва Вітхаус, уроджена Натан, народилася 2 січня 1901 року в Магдебурзі і росла єдиною дитиною після ранньої смерті своєї сестри. Спочатку вона жила зі своїми батьками Карлом Натаном і Гретхен Натан на Кайзерштрассе 88 (тепер Отто-фон-Геріке-штрассе), поки вони не переїхали на Густав-Адольф-штрассе 22. Її батько - співвласник крамниці "Ріхтер, Більке і Ко, папір та канцелярське приладдя та грошові знаки".   

Єва переживає Першу світову війну і після завершення навчання працює хатньою робітницею або, можливо, медсестрою. Вона виходить заміж за неєврея, корчмаря Фріца Вітхауса, але перші роки їхнього шлюбу затьмарені смертю її батьків.   

Після приходу нацистів до влади подружжя розлучилося, і Єва остаточно оселилася на Отто-фон-Геріке-штрассе, 16, що, ймовірно, було вимушеним рішенням, наданим діловим другом її батька, торговцем папером і власником друкарні Еріхом Шперлінгом.   

Під час перепису населення 17 травня 1939 року з'ясувалося, що Єва є єврейкою і мешкає в одній квартирі з неєвреями. Це, ймовірно, призвело до того, що того ж року її звинуватили у так званому "розбещенні на расовому ґрунті".  За цим звинуваченням 5 жовтня 1939 року її депортували до жіночого концентраційного табору Равенсбрюк в Укермарці під номером 2224. Ув'язнені там були змушені виконувати надзвичайно важку фізичну працю під керівництвом низки німецьких компаній. Єва, ймовірно, померла в лютому 1942 року, але причина її смерті не відома, оскільки в той час багато деталей приховувалося.